- відторгати
- —————————————————————————————відторга́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відторгати — а/ю, а/єш, недок., відто/ргнути, ну, неш, док., перех. 1) Не приймати (не прийняти) внаслідок біологічної несумісності сторонню тканину, орган після її (його) трансплантації. 2) книжн., заст. Силоміць забирати землі, володіння тощо … Український тлумачний словник
відторгатися — а/ється, недок., відто/ргнутися, неться, док. Пас. до відторгати, відторгнути … Український тлумачний словник
відторгнути — див. відторгати … Український тлумачний словник
загарбати — 1) = загарбувати (силоміць захопити чужу територію, поневолити інші народи), захопити, захоплювати, підкорити, підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, зажерти, зажирати, заграбастати, заграбастувати; завоювати, завойовувати, полонити,… … Словник синонімів української мови